З кожною новою трагічною звісткою він стає пекучішим, болючішим, який ятрить душу щодня й щоночі. Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…
З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха) та ПТУ №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), солдат, головний сержант механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 36-річний Юрій БОНДАР.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 9 січня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Юрій Сергійович Бондар народився 12 травня 1988 року у м. Бориспіль Київської області.
Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха) продовжив навчання у ПТУ №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), де здобув професійно-технічну освіту.
Добрий, щирий, спокійний, відповідальний Юрій мав дуже багато друзів, адже він ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, завжди був на стороні тих, хто потребував захисту. Дуже любив правду та тварин, особливо собак!
У вільний від роботи час полюбляв їздити на риболовлю, займався велоспортом, колекціонував монети та марки.
А ще мріяв про відпочинок за кордоном, однак цій мрії так і не судилося здійснитися…
Коли прийшов час стати на захист України – наприкінці осені 2024 року приєднався до лав ЗСУ. Після проходження бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Донеччину виганяти російських окупантів…
Юрій намагався не втрачати жодного моменту, аби вийти на зв’язок з рідними. Ніколи не скаржився, а навпаки підбадьорював: «Все добре!»…

03 травня 2025 року на Донеччині життя нашого Героя обірвалося… Довгий час очікування та шлях додому і сьогодні зустрічаємо на щиті…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...  
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!