З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Харківщині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Глибоцької загальноосвітньої школи (нині Глибоцький ліцей), лейтенант, начальник другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України 25-річний Владислав МИСЬКО з села Городище.
 
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 26 січня 2026 року об 11:00 у с. Городище біля церкви, а опісля – поховання на сільському кладовищі.
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Владислав Миколайович Мисько народився 10 червня 2000 року у с. Людинь Дубровицького району Рівненської області.
Після закінчення Глибоцької загальноосвітньої школи (нині Глибоцький ліцей) вступив до Державного професійно-технічного навчального закладу «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти», де освоїв професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування.
Добрий, щирий, чуйний, відповідальний, життєрадісний, цілеспрямований, завжди усміхнений та з позитивним поглядом на життя. Захоплювався футболом, волейболом, обожнював автомобілі та все, що з ними пов’язано. А ще дуже любив дітей… У 2025 році одружився, з коханою будували спільні плани на майбутнє, які так нещадно обірвала війна…
У квітні 2019 року призваний на військову службу за контрактом Окремим регіональним центром комплектування Державної прикордонної служби України.
У 2023 році вступив до лав підрозділу «ОРІОН» у званні головний сержант. Приїхав на Донецький напрямок, де знаходився на той час підрозділ й одразу долучився до виконання бойових завдань. Брав участь в оборонних боях відбиваючи щоденні штурми ворога. Зарекомендував себе як відважний, стійкий, здатний приймати рішення у стресових ситуаціях на полі бою, лідер. Завдяки своїм лідерським якостям був призначений на посаду командира відділення прикордонної застави. У 2024 році був призначений заступником начальника прикордонної застави.

У 2024 році за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
За сумлінне ставлення до виконання військового обов'язку був неодноразово відзначений командуванням: нагрудний знак «Відмінний прикордонник» (2023 р.), нагрудний знак «За мужність в охороні державного кордону» (2024 р.).
За визначні заслуги у зміцненні національної безпеки держави, забезпеченні обороноздатності України, захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина, нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою «Вогнепальна зброя».

17 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині життя нашого захисника обірвалося...

«Владислав прийшов до підрозділу з рішучістю, стійкістю та мужністю. Вів за собою бійців впевнено та непохитно. Пішов з честю. З журбою в серці завжди пам’ятаємо і шануємо», – згадують про свого Героя-побратима у ДПСУ.

«Вмотивований, завжди усміхнений та готовий прийти на допомогу. Людина, яка стала для нас прикладом сили духу, доброти та безтурботності. Ти був для нас не просто побратимом, а справжнім другом, на якого можна покластися в будь-який момент. Пам’ятаємо та помстимося», – підрозділ «ОРІОН» Бригади гвардії наступу «Помста».

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!