Церемонія прощання з Героєм відбудеться 10 березня 2026 року о 12:00 на території Храму Архистратига Михаїла с. Любарці. А опісля – поховання на сільському кладовищі по вулиці Переяславський Шлях.
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Віктор Петрович Симоненко народився 15 листопада 1973 року у селі Любарці Бориспільського району Київської області.
Після закінчення Любарецької загальноосвітньої школи (нині Любарецький ліцей) вступив до Київського радіотехнічного училища. А опісля – проходив строкову військову службу у лавах Національної гвардії України.
Добрий, чесний, чуйний, відповідальний, мав багато друзів і завжди підставляв плече підтримки всім, хто цього потребував. Захоплювався футболом та волейболом.
Трудовий шлях Віктора був довгим, бо ж ніколи не цурався роботи та був надійним колегою. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України, працював у КП «Любарецький комунгосп».
У січні 2024 року був призваний на військову службу по мобілізації. У лавах ЗСУ брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та інтересів держави. А потім – ворожий полон… Більше року чекали Героя вдома і, на щастя, у червні 2025 року під час обміну полоненими вдалося повернути й нашого захисника-земляка… Місяці лікування й реабілітації, рідні люди поряд зігрівали серце…  

4 березня 2026 року життя Віктора Симоненка раптово обірвалося…
 
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!