У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №7 (нині Бориспільський ліцей «Альта»), солдат, оператор безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону 40-річний Сергій БИЧКОВ.
Прощання з Героєм відбудеться завтра, 16 липня 2026 року. За останнім бажанням захисника та його рідних церемонія пройде у колі родини. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.
Сергій Олексійович Бичков народився 26 серпня 1985 року у Москві.
Рано залишився сиротою, то у 1996 році разом з молодшим братом переїхав до України, де у любові та злагоді зростали в родині рідної тітки.
Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №7 (нині Бориспільський ліцей «Альта») вступив до Київського славістичного університету, де опанував митну справу. Згодом розпочав трудову діяльність за обраним фахом, впродовж тривалого часу працював у ТОВ «Інтеравіа» в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Коли ж у 2022 році призупинили свою діяльність, довго без роботи не зміг сидіти й влаштувався вантажником на склади.
Добрий, щирий, скромний, щедрий, дуже любив своїх племінників. У вільний від роботи час захоплювався комп’ютерними іграми. Згодом це захоплення вплине й на вибір військової професії…
Сергій ніколи не ховався за спинами і не боявся труднощів, тому коли у травні 2023 року прийшов час стати на захист держави, пішов до військкомату та приєднався до лав захисників. Захисників країни, яка прихистила його з братом у важкий час й стала його Батьківщиною.
Після проходження навчання і бойового злагодження разом з побратимами вирушив на передову. Під час виконання одного з бойових завдань отримав поранення та проходив лікування. Згодом прийняв рішення про перехід до іншої бригади, де став оператором безпілотних літальних апаратів (після проходження навчання у Польщі).
Рідні розповідають, що Сергій майже нічого не розповідав про війну, все тримав у собі…
26 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині життя нашого захисника обірвалося…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!





















