У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти батальйону територіальної оборони 52-річний Олександр ЧУПИРА.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 20 серпня 2026 року о 10:00 у ритуальній залі КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування». А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Олександр Іванович Чупира народився 24 лютого 1974 року у селі Чапаївка Таращанського району Київської області. У 12-річному віці переїхав до м.Ірпінь, де пройманули його дитячі й юнацькі роки, формувався його характер та життєвий шлях.
Добрий, щирий, працьовитий і сильний духом, відповідальний і мужній, він залишався вірним своїм принципам та людям.
Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Ірпінського індустріального коледжу, де освоїв професію техніка-радіомеханіка налагоджувальних приладів.
Свій обов’язок перед державою він розпочав із військової служби — проходив строкову службу у лавах Державної прикордонної служби України. Згодом продовжив служити людям і державі — служив у підрозділі «Беркут», а пізніше за переведенням присвятив себе Державній службі охорони Борисполя. Працював в КП «Ритуал» каменярем, а також знайшов себе у будівельній справі.
У житті він любив прості й справжні речі, згадують рідні. Особливе місце в його серці займала риболовля — час тиші, природи, води та спокою. Це було захоплення, яке дарувало йому радість і моменти відпочинку.
«Для нас він назавжди залишиться не просто військовим і захисником, а передусім татом, дідусем, рідною людиною, чиє тепло, голос, погляд і любов назавжди залишаться в серцях його доньки та близьких» — діляться спогадами рідні.
Коли прийшов час стати на захист України Олександр добровільно прийшов до військкомату та попри проблеми зі здоров'ям на початку 2026 року приєднався до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання разом з побратимами вирушив на Запорізький напрямок.

12 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області життя нашого захисника обірвалося…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!