У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №1 ім. Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого), молодший сержант, старший механік інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 35-річний Сергій КОПАН.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 14 вересня 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на кладовищі по вул. Коломичівська.
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Сергій Олександрович Копан народився 5 вересня 1991 року у м. Бориспіль.
Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №1 ім. Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого) прийняв добре зважене рішення пов’язати своє професійне життя з авіацією. Тому пішов працювати на завод «Антонова» і водночас здобував відповідну професійно-технічну освіту у технікумі. На цьому не зупинився й продовжив удосконалювати свої знання у Харківському авіаційному університеті (нині Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»).
Впродовж тривалого часу працював авіатехніком у авіакомпаніях «МАУ» та Azur Air Ukraine (нині Skyline Express). Був відповідальним й старанним працівником, якого поважали, тому часто саме йому довіряли важливу роботу. Рідні згадують, що Сергій дуже любив свою роботу, бо «авіація для була все».
У вільний від роботи час захоплювався музикою, грав у складі рок-групи, адже саме цей жанр любив найбільше. Полюбляв їздити на риболовлю, мав свою колекцію авіа моделювання.
Добрий, щирий, чесний, відкритий, комунікабельний (міг знайти спільну мову з усіма), мав дуже багато друзів. Не любив лицемірства, завжди говорив прямо. Турботливий син, справжній друг для брата (з яким були дуже близькі), люблячий чоловік та найкращий у світі тато для 10-річної донечки… Донечки, яка так важко сприйняла новину про втрату найріднішого: «У мене закінчилося дитинство без тата… І дня народження у мене без тата ніколи не буде…»
Коли прийшов час стати на захист України у липні 2023 року приєднався до Збройних Сил України. Після проходження навчання та бойового злагодження був направлений до інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї, де знадобилися його знання та безцінний досвід авіатехніка.
9 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання життя нашого захисника обірвалося…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!





















