У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, солдат, колишній командир розвідувального відділення розвідувального взводу аеромобільного батальйону 25-річний Олександр СУСЛОВ.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 22 вересня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Олександр Олександрович Суслов народився 9 червня 1998 року у селі Ломоватка Луганської області. Там промайнули його дитинство й навіки залишилися спогади про рідні місця, дорогих серцю людей, друзів.
У 2014 році, коли росія розпочала злочинну окупацію української Луганщини, Олександр був змушений залишити все і виїхати до Києва, де розпочав нове життя.
Добрий, надійний, мужній, рішучий, турботливий, чуйний, відповідальний (якщо пообіцяв – обов’язково дотримається слова), завжди приходив на допомогу. «Запальний, енергійний, сміливий, душа компанії, для мене він був більше, ніж друг. Він був мені як брат», - розповідає про Олександра один з його друзів.
Його характер – це поєднання твердості в рішеннях і безмежної любові до своєї родини, яку він оберігав понад усе.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України, Олександр добровільно пішов до військкомату і вже у квітні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Спочатку пекельні землі Донеччини, а згодом – Запорізька область.
 «Це досвід, який повністю перевертає свідомість. Війна – це не лише щохвилинний бій, це постійна готовність і рутина. Велику частину часу займає виснажлива робота, облаштування позицій, копання окопів, чищення зброї, чергування на постах під дощем чи в мороз, заготівля дров та логістика. Хронічний недосип, коли спиш по дві години на добу в бронежилеті, і постійний фоновий стрес. Усе стає чорно-білим, зникають зайві умовності. Починаєш щиро радіти найпростішим речам: гарячій каві, сухому одягу, хвилині тиші або короткому дзвінку додому. Чітко усвідомлюєш, що від кожної твоєї дії, від того, як якісно ти почистив кулемет чи наскільки уважно дивишся в тепловізор, залежить життя твоїх друзів ліворуч і праворуч», - ділився своїми роздумами захисник.
 Його поважали, до нього прислухалися. А він – цінував своїх побратимів, з якими стояв пліч-о-пліч у боротьбі з окупантами.
«Такого друга більше не знайти ніде, такий як він – був тільки один», - згадує побратим.

11 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області життя нашого захисника обірвалося…  Тепер навіки 25…
Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий...». Сьогодні ж Герой повернувся... на щиті.

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!