Герої України
І пам’ятайте кожного Героя,
який навік під прапором спочив.
Беріть, як я, і ви у руки зброю,
щоб гнати з України ворогів.
На жаль, ми продовжуємо платити надвисоку ціну за свободу та незалежність нашої країни… Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…
Сьогоднішній липневий день у нашій громаді сповнений невимовної туги, бо ще один синьо-жовтий стяг замайорить над свіжою могилою.
«Я ще повоюю!...»
Пташками у височінь злітають душі наших Героїв… І ще довго кружляють над рідним домом, змахуючи потужними крилами.
Кожен загиблий воїн – це новий рубець на наших душах… Нестерпно боляче…
Щодня, щохвилини, щосекунди тривають запеклі бої за кожний клаптик рідної української землі та мирне небо, на які посягають російські окупанти.
Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже на щиті повернувся наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №5 (нині Бориспільський ліцей імені Костянтина Могилка) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», солдат, навідник відділення кулеметного взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону 37-річний Артем УКОЛОВ.
Проклята війна продовжує свої чорні жнива: нещадно забирає життя кращих синів і доньок України, окроплюючи слізьми та кров’ю нашу землю…
Якби зібрати всі сльози, пролиті українцями, у яких проклята війна забрала найцінніше – рідних людей, то можна було б могутньою річкою залити те рашистське кодло.
