Біль від втрат не меншає. З кожною новою трагічною звісткою він стає пекучішим, болючішим, який ятрить душу щодня й щоночі. Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…

«Як хочеться жити на цьому світі яскравім,
не хочеться пити, помру я від спраги і плаче душа,
і плаче дитина, колиску гойдає маленька година,
А батько десь там за горами, сидить у окопі і молиться Богу.
Хто захистить і Сина, і Матір, і Жінку мою
Коли я поляжу на цьому безкрайньому полі,
За Сина, за Матір, за Жінку мою,
За рідну мою Україну!»... (с) «Малюк»

Шановна громадо!

І знову невимовно важка, непоправна втрата спіткала нашу громаду…У небесну вись линуть слова молитви за відважного Героя – захисника, життя якого безжалісно забрала проклята війна.
Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот») та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», старшого сержанта, поліцейського взводу забезпечення батальйону №1 полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) 37-річного Івана ЛАНЧУКА з Борисполя.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 5 серпня 2025 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Іван Миколайович Ланчук народився 6 жовтня 1987 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот») вирішив продовжити навчання та отримати професійно-технічну освіту у ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей».
Добрий, відповідальний, світлий, товариський, веселий, життєрадісний, завжди усміхнений – таким назавжди запам’ятають нашого Героя ті, хто знав його особисто. Турботливий син, люблячий чоловік і найкращий у світі татко, який попри будь-які життєві перипетії знаходив можливість проводити якомога більше часу зі своєю родиною.
Мав золоті руки, йому легко підкорялися ремонтні роботи, які він робив вдома майстерно та з задоволенням. Був справжнім чоловіком у родині, надійним плечем, захисником.
Повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Іван зустріч на роботі у Бориспільському районному управлінні поліції ГУ НП в Київській області, адже ще 2008 року розпочав свою професійну діяльність у правоохоронних органах.
У січні 2025 року Іван добровільно прийняв виважене рішення приєднатися до полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький), у лавах якого стримував російських окупантів на Донеччині.
31 липня 2025 року під час виконання бойового завдання старший сержант Іван Ланчук отримав важке поранення. Медики боролися за його життя до останнього…

3 серпня 2025 року життя нашого Героя обірвалося…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...  Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!

Ніхто, напевно, й думати не смів,
Що будемо в таку лиху годину
ми хоронить найкращих доньок і синів,
Й навколішки молить за Україну... (с)

І пам’ятайте кожного Героя,
який навік під прапором спочив.
Беріть, як я, і ви у руки зброю,
щоб гнати з України ворогів.

На жаль, ми продовжуємо платити надвисоку ціну за свободу та незалежність нашої країни… Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…

Сьогоднішній липневий день у нашій громаді сповнений невимовної туги, бо ще один синьо-жовтий стяг замайорить над свіжою могилою.

«Я ще повоюю!...»
Пташками у височінь злітають душі наших Героїв… І ще довго кружляють над рідним домом, змахуючи потужними крилами.