Герої України
«Все буде добре! Я повернусь…»
Наша боротьба за волю і незалежність триває…
Матусю, не плач!... Я вже їду додому...
Сьогодні моя закінчилась війна...
Він повернувся…Так ідуть Герої,
Оті, що йшли дорогами важкими,
Оті, що з незакінченого бою
Вернулися навіки молодими...
Хрестик за хрестиком вишивала мати сорочку синові.
Ще одне ім’я, вписане невинною кров’ю віри, мужності та любові до України, поповнило алею пам’яті небесного батальйону…
Біль від втрат не меншає. З кожною новою трагічною звісткою він стає пекучішим, болючішим, який ятрить душу щодня й щоночі. Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…
«Як хочеться жити на цьому світі яскравім,
не хочеться пити, помру я від спраги і плаче душа,
і плаче дитина, колиску гойдає маленька година,
А батько десь там за горами, сидить у окопі і молиться Богу.
Хто захистить і Сина, і Матір, і Жінку мою
Коли я поляжу на цьому безкрайньому полі,
За Сина, за Матір, за Жінку мою,
За рідну мою Україну!»... (с) «Малюк»
